Пам'ятка для батьків

1.  Шановні батьки, пам'ятайте! Тільки разом у співпраці зі дошкільним закладом, школою,  та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.

2.  Обов'язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь з педагогами.

3.  Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, по бачене. Не дратуйтесь із-за кожної невдачі, що спіткає дитину, не карайте і не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти і усвідомити помилки, недоробки і загартуйте її силу волі своєю допомогою і розумінням.

4.  Привчайте дитину до самонавчання й до самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов'язків. Надавайте розумну допомогу у їх виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою і силою, а - добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.

Діти вчаться жити у життя

Якщо дитину постійно критикувати — вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожнечі — вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють — вона стає замкнутою.

Якщо дитина зростає у докорах — вона починає жити у почуттях провини.

Якщо дитина зростає у терпимості — вона вчиться сприймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють — вона починає вірити в себе.

Якщо дитину хвалять — вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина зростає в чесності — вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина живе у безпеці — вона вчиться вірити людям.

Якщо дитину підтримують — вона вчиться цінувати себе.

Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості — вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Як допомогти дитині

адаптуватися в дитячому садку

(пам’ятка для батьків)

 

               Шановні батьки! Усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями групи та особливостями організації життя в групі.

 

               Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садку багато діток, іграшок, там буде цікаво і добре.

 

               Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка, особливо дотримуйтесь часу вкладання спати і періодів харчування.

 

               Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування.

 

               Повідомте вихователів про звички і вподобання вашого малюка.

 

               Потурбуйтеся про нервову систему сина чи дочки — не залишайте малюка на цілий день з перших днів відвідування дитячого садка.

 

        Тримайте тісний зв’язок з персоналом групи і будьте певні, що працівники зуміють прийняти вашу дитину і по-материнськи дбатимуть про неї.

 

 

Як навчити малюка вдягатись самостійно?

 

Навчати дитину навичок самостійного одягання слід з двох-трьох років. Приблизно з цього віку в дитини з’являється наполегливе прагнення до самостійності, і якщо ви вчасно і правильно відреагуєте, то вам взагалі не доведеться змушувати дитину робити щось — вона сама цього прагнутиме. Тому якщо вашому малюкові два або три роки, зверніть увагу на кілька рекомендацій дитячих психологів.

 

Не можна придушувати ініціативу дитини. Якщо вона хоче спробувати одягнутися сама, не заважайте їй. Але й не вимагайте від дитини відразу ж, щоб вона одягалася тільки сама. Дуже часто батьки просто не витримують повільного темпу одягання малюка і, відчуваючи, що вони вже спізнюються, починають у поспіху самі одягати дитину, не даючи їй самостійності. У цьому випадку має сенс почати збори трохи заздалегідь, з урахуванням часу на спокійне освоєння навичок одягання малюком.

 

Не слід виражати своє невдоволення відносно невдалих спроб дитини одягатися. Пам’ятайте, що малюк вчиться, і від батьків він чекає похвал, а не критики.

 

Якщо дитина не хоче одягатися самостійно, спробуйте трохи спонукати її: наприклад, одягаючи їй шкарпетки або штанці не до кінця і пропонуючи дитині закінчити вдягання самій.

 

Можна спрямувати навчання в цікавіше русло. Наприклад, запросіть пограти малюка з вами із застосуванням елементів одягу. Багато дітей люблять демонструвати наряди. Граючи, спонукайте свого малюка самостійно одягатися і роздягатися.

 

Дуже часто швидкому освоєнню навички самостійного одягання перешкоджає сама конструкція одягу дитини. Якщо на речах малюка є чисельні блискавки і шнурівки, дрібні ґудзики, то це значно ускладнює процес одягання. Тому на перший час було б доречніше купувати дитині речі з великими зручними застібками, на липучках, резинкою.

                                                                                     

                                                                                           

     

Взаємодія родини та дитсадка

в моральному вихованні дітей

 

Моральне виховання є одним із найважливіших чинників загального розвитку дошкільників. Воно здійснюється у всіх видах діяльності і покликане забезпечити виховання в дитини з перших років життя гуманного ставлення до навколишнього світу, любові до родини, рідної домівки, краю, міста, Батьківщини; повагу до людей різних національностей, державної символіки.

У процесі морального виховання в дитини розвиваються гуманні почуття, формуються етичні уявлення, навички культурної поведінки, соціально-суспільні якості, повага до дорослих, відповідальне ставлення до доручень, уміння дружно гратися й трудитися, справедливо оцінювати свої вчинки й оцінювати дії інших дітей. Особистісне становлення дитини починається дуже рано. У цілісному процесі її розвитку мораль посідає дуже важливе місце. У дошкільному віці найбільший вплив на моральний розвиток дитини здійснює дорослий. Маля робить перші кроки в освоєнні норм життя, спілкуючись із дорослими, переймаючи в них досвід поводження, орієнтуючись на слова «так потрібно», «так не можна». Перші уроки моральності дитина отримує в родині. У дошкільних установах провідна роль у цьому процесі належить вихователеві. Його педагогічна діяльність стає ще ефективнішою за умови активної взаємодії з батьками.

На межі раннього й дошкільного дитинства спільна з дорослими діяльність поcтупається самостійній, у дитини з’являються власні бажання, формуються стосунки з однолітками, які ґрунтуються вже на основі набутого досвіду поводження. У цей період дорослий є взірцем для дитини, яка активно спостерігає за ним, за його ставленням до предметного світу, оточення; прагне діяти, як «дорослий». Це нове ставлення активізує дії дитини, є основою її особистісних новотворів.

Інтенсивне засвоєння прикладу дорослих, підпорядкування дій взірцеві формують довільну поведінку, а також сприяють засвоєнню етичних норм. Значна роль у цьому процесі належить грі як провідному виду діяльності в розвитку дитини. Розвиток дошкільника залежить від сформованості ігрової діяльності, її змістовності, ступеня активності в ній дитини.

Дошкільник набуває знань, умінь, уявлень залучатися до гри, а отже, формуються динамічні характеристики розуму, а також регульована дитиною власна поведінка. В іграх дочки-матері, дитсадок, лікарню, магазин та інших втілюється образ, що склався в дитини в період, коли діти опановували сюжетно-рольову гру, дорослий присутній у грі опосередковано, через роль, що бере на себе дитина. У грі формується механізм особистісної поведінки, підпорядкованої образу, що розкриває моральну сторону людських стосунків.

 

Кожен віковий період розвитку дошкільника має свої особливості. Моральний розвиток пов’язаний з різними психічними процесами. Так, у ранньому віці (другий рік життя) домінує сприйняття, з чим пов’язана безпосередність у поведінці дитини. Пізніше (до трьох років) домінуючого значення набуває пам’ять як основа накопичення й збереження особистого досвіду. Потім на перший план поступово виступає мислення, що спричиняє узагальнення факторів морального змісту. Зовнішні умови життя й виховання дітей, сполучаючись із внутрішнім світом, що розвивається, визначають соціальну ситуацію розвитку. Сполучною ланкою між зовнішнім і внутрішнім світом дитини є її переживання. Емоційність виражається в індивідуальному ставленні до навколишнього, зокрема у симпатіях, перевагах, неприйнятті чого-небуть.

Яка іграшка потрібна дитині?

 

Іграшка є символом дитинства, його невід’ємним атрибутом. Спостерігаючи за тим, як, у що і з чим грає малюк, можна багато дізнатися про його характер, звички, переваги.

Погляньмо на світ іграшки... На жаль, приказка «Чим би дитина не бавилась, аби не плакала» дуже часто стає правилом. Чим бавляться наші діти сьогодні?..

Згадаймо конструктори, дитячі кухонні набори, самоскиди, молоковози, екскаватори з нашого дитинства... Бавлячись такими іграшками, ми уявляли себе будівельниками, кухарями, водіями, одним словом, тими, хто служить.

Зараз діти теж бавляться, але вони здебільшого хочуть бути поліцейськими, тими хто може вбити. Дівчатка хочуть бути фотомоделями чи співачками, тобто тими, кому служать... Ось хлопчик націлює іграшковий автомат на батька. Тато навіть не звертає уваги. Це гра... Батько, який купив цей автомат синові, навіть не усвідомлює, що для дітей до семи років віртуальний і реальний світ тотожні. Те, що його син дуже ймовірно бачив на екрані телевізора чи комп’ютера, він довершує у своїй грі. Але до такої ж реальності дуже близько.

Щодо ляльки, то вона мала б розвивати в дітей повагу до материнства та батьківства, формувати прагнення родинного життя.

Лялька Барбі не потребує материнської опіки, їй потрібна служниця! Дівчинка, котра прислуговує такій «містичній істоті», не розвиватиметься в правильному напрямку, навіть у сім років буде хотіти мати таку ж талію, такі ж підфарбовані очі (а тут, будь ласка: набір дитячої косметики з «дорослим» асортиментом. Насправді потрібні дитині духмяне мило, шампунь «Кря-кря» і гарні ножички, щоб безболісно нігтики обрізати! Бо коли дитина навчиться вправно підбирати для себе помаду і лак у 8–9 років, виникає великий сумнів, чи згодом ручна хатня робота на прохання мами не становитиме загрози для манікюру на її руках...).

Людина-павук, черепашки ніндзя... Потвори без очей...

«В очах відбивається душа людини», — говорила Св. Тереза. Згадаймо щирі, добрі очі-балабухи наших дитячих іграшок. Дитині потрібно бачити добрі очі ведмедика, білочки, слоника, але коли ці очі будуть зав’язані, як у черепашок ніндзя, сховані, як у людини-павука чи робота-поліцейського, чи будуть очі наших дітей чистим джерелом, з якого зможемо через декілька років, вже не кажу про старість, зачерпнути розраду, підтримку, співчуття і милосердя?..

Купуючи дитині ту або іншу іграшку, необхідно пам’ятати про безпеку і про її відповідність віку малюка. На багатьох товарах зазначено, для якого віку вони призначені. Пам’ятайте: те, що призначене для дитини 4–5 років, може бути небезпечним для новонародженої. Не залишайте без уваги розміри іграшок (маленькі легко проковтнути) і форму (гострими можна поранитися)... Перевіряйте механічні і хімічні характеристики, адже, як відомо, сучасний ринок наповнений іграшками, які не відповідають вимогам сертифікації і стандартизації.

Сьогодні важко вибрати дитячу іграшку, важко купити дитячу книжку. Але гасло «Дітям — найкраще!» має бути справді нашим прагненням, нашим кредо. Не можемо робити це безвідповідально: «Куплю щось, щоб не плакало». Чому, коли купуємо дитині йогурт, ретельно дивимося на термін придатності, складники, але не виявляємо такої ретельності, купуючи іграшки, розмальовки, наклейки, книжки? Отже, коли хочете придбати подарунок дитині, добре подумайте, чи ця річ справді є іграшкою і чи пробудить вона в дитині потяг до добра, любові, до творення, а не до розбещеності, жорстокості, байдужості і насильства?

 

 

Правила, яких слід дотримуватись

(пам’ятка для батьків)

 

Шановні батьки!

Для комфортного відвідування дитиною дитячого садка просимо вас дотримуватися таких правил:

      Запізнення — завжди стрес для дорослих і дітей. Будь ласка, приходьте вчасно!

      Проводжайте дитину до групи та передавайте особисто в руки педагогам.

      Ідучи додому, обов’язково повідомте про це вихователя.

      Якщо у вашої дитини поганий настрій, обговоріть її стан з педагогом.

      Заходчи, будь ласка, чистіть взуття та зачиняйте за собою вхідні двері.

      Допоможіть своїй дитині вранці роздягнутися, акуратно скласти речі в шафу. Простежте, щоб дитина завжди була чистою, акуратною та по сезону одягненою.

      Простежте, щоб у дитини були чисті та коротко підстрижені нігті.

      Дайте дитині із собою носовичок.

      У шафі дитини має бути завжди запасний одяг для групи. Восени та навесні просимо приносити запасний верхній одяг і взуття для прогулянок.

      Щоб запобігти втраті або обміну речей, позначте білизну, одяг і взуття своїх дітей.

      Простежте, щоб у кишенях дитини не було гострих, ріжучих предметів.

      Не давайте дитині з собою жувальну гумку, солодощі тощо.

      О 9:00 починаються заняття, тому переконливо просимо вас: якщо ви прийшли, коли заняття розпочалося, допоможіть дитині роздягтися, і нехай ваш малюк тихо приєднається до дітей.

      Якщо ви хочете бути присутніми на занятті, попередьте про це адміністрацію ДНЗ та ознайомтеся з правилами відвідування занять.

      Не відволікайте педагога під час занять, усі проблеми ви зможете обговорити у зручний час — вранці до 8:30, у другій половині дня після 16:00; а також на індивідуальних консультаціях у спеціально призначений час.

      Для занять фізкультурою та музичних занять дитині знадобиться футболка, шорти, шкарпетки, чешки в окремому мішечку.

      Пам’ятайте: іграшка дитини — іграшка для всіх. Вона може зламатися.

      У нашому дитячому садку обов’язковими є всі батьківські збори та індивідуальні консультації. Якщо з об’єктивних причин ви не зможете прийти, попередьте педагогів заздалегідь.

 

Шановні батьки!

      У разі виникнення в дитини симптомів отруєння (блювота, пронос) або симптомів ГРВІ (кашель, температура, нежить) звертатися на прийом до дільничного педіатра. До дитячого садка дитина не приймається.

      Якщо ваша дитина занедужала, просимо до 8:00 повідомити старшу медсестру ДНЗ або свого вихователя.

      Після хвороби дитина приймається в дошкільний заклад за наявності медичної довідки. Якщо дитина не відвідувала заклад понад два тижні, необхідно додати шкребок на ентеробіоз.

А також:

      Якщо ви не змогли розв’язати будь-яке питання з педагогами, ви можете звернутися до вихователя-методиста, завідувача, старшої медсестри.

      Конфліктні та спірні ситуації у нас прийнято розв’язувати за відсутності дітей.

      Протягом року буде багато свят, розваг, виставок, які стануть незабутніми подіями в житті вашої дитини, тож візьміть у них активну участь.

 

Дякуємо вам за те, що розумієте нас!

Що треба пам’ятати батькам дитини,

яка зростає

(пам’ятка для батьків)

 

š   Дитина формується під впливом того оточення, у якому зростає.

š   Дитина, яка зростає в оточенні критики, навчається засуджувати.

š   Дитина, яка зростає в оточенні ворожості, стане агресивною.

š   Дитина, яка зростає в страху, всього боятиметься.

š   Дитина, яка зростає в оточенні жалості, навчиться співчувати самій собі.

š   Дитина, яка зростає в оточенні глузувань, стане сором’язливою і боязкою.

š   Дитина, яка зростає в атмосфері заздрості, заздритиме.

š   Дитина, яка зростає в оточенні заохочення, навчиться бути впевненою в собі.

š   Дитина, яка зростає в атмосфері терпимості, навчиться бути терплячою.

š   Дитина, яка зростає в атмосфері любові, навчиться любити.

š   Дитина, яка зростає в оточенні схвалення, навчиться подобатися самій собі.

š   Дитина, яка зростає в атмосфері визнання, навчиться бути цілеспрямованою.

š   Дитина, яка зростає в атмосфері великодушності, буде щедрою.

š   Дитина, яка зростає в оточенні чесності та справедливості, навчиться бути правдивою і справедливою

 

 

Батькам корисно знати

(пам’ятка для батьків)

 

          Не поспішайте задовольняти бажання дитини.

          Не намагайтеся виконувати за сина чи доньку будь-яку справу.

          Давайте дитині постійні доручення, стежте за їх виконанням.

          Навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими, не поспішайте закінчувати за неї фрази, не перебивайте не підганяйте.

          Не нав’язуйте дитині своєї волі, краще аргументовано доведіть, що так буде краще.

          Привчайте дитину аргументувати свої вчинки: пропонуйте їй щоразу замислюватися над тим, що вона хоче робити або що робить.

          Спонукайте дитину пізнавати довкілля.

          Створіть навколо маляти безпечні умови перебування та пізнання.

          Пояснюйте дитині зрозумілою мовою, але без сюсюкання та зайвого спрощення, призначення та корисність різних речей, правила користування ними.

          Вчасно привчайте дитину до самообслуговування: щоб не викликати протидії вашим домаганням, продумайте ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте гарними словами, авансуйте її зусилля.

          З найменшого віку привчайте шанувати й любити своїх батьків, бабусь і дідусів, братиків та сестричок; не допускайте їх самоствердження за рахунок інших.

           Поважайте свою дитину, не принижуйте її гідності брутальними словами, глузуванням з її незграбності та невмілості, фізичними покараннями.

           Пам’ятайте: прикладом для дитини є її батьки

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

ЗДІБНА? ОБДАРОВАНА? ТАЛАНОВИТА?

 

Шановні батьки! Хочете дізнатися ваша дитина здібна, обдарована чи талановита?! Дайте відповіді на запропоновані запитання. Відповідати на запитання потрібно «так» чи «ні».

1. Моя дитина ініціативна, жвава, рухлива.
2. Її інтереси і захоплення досить постійні.
3. ЇЇ зацікавленість урівноважена.
4. Порівняно з однолітками виявляє інтерес і потяг     (активно виражений) до мистецтва, літератури, спорту,  природи, моделювання, техніки. (підкреслити або   записати).
5. Має не більше двох друзів (постійних), причому старших від себе.
6. Її цікавить усе загадкове, таємниче і навіть незрозуміле.
7. Любить багато запитувати, наполеглива в одержанні вичерпних відповідей.
8. Її мова розвинена, дитина має великий запас слів, добре розуміє і вміло використовує його.
9. Переважно намагається знайти самостійне рішення в тих або інших ситуаціях, обставинах.
10. Не задовольняється поверховим поясненням і такими ж відповідями на свої численні запитання.
11. Намагається дотримуватися власного погляду на ті або інші події, незважаючи ні на які обставини та обіцянки.
12. Обов’язково (завжди) реагує на все нове.
13. Розпочату справу практично завжди намагається довести до кінця.
14. У суперечках відстоює власну думку, не хоче визнавати загальноприйняті погляди.
15. У непередбачених і складних ситуаціях бере на себе роль лідера.
16. Має помітну схильність до якогось виду діяльності або до предмета (групи предметів, іграшок, книжок тощо).
17. Настирлива, вперта, рішуча в досягненні бажаної  мети.
18. Виявляє неприховану потребу в підтримці дорослих.
19. Легко знаходить і завжди має досить багато друзів.
20. Ставить багато запитань, переважно з кола своїх захоплень та інтересів.
21. На багатьох справляє враження не за віком старшої.
22. Нерідко виявляє риси егоїзму або навіть безпричинної агресії.
23. Знає собі ціну і своє покликання.
24. Легко і часто відволікається і залишає розпочату справу (заняття), гру тощо.
25. Майже однаковою мірою цікавиться гуманітарними і технічними питаннями.

Тепер підсумуємо.

Якщо на запитання 1,6,12,18, 24, Ви відповіли «так», ваша дитина загалом здібна. За умови негативних відповідей на запитання 18,24

запишіть відповіді на запитання 2,3,7,10,11,13,16,17,19,20,22. Якщо всюди буде «так», є серйозні підстави гадати, що дитина по-справжньому обдарована.

Коли і на останні запитання – 4,5,6,9, 14,15,21,23,25- відповіді позитивні, це може свідчити про ознаки яскравої обдарованості, навіть таланту.

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ! ДІЇ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

 

Як подбати про дитину в укритті

 

1. Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».

2. Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».

3. Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».

4. Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».

5. Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.

6. Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.

7. Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.

8. Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.

9. Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.

10. Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.

11. «Ми обов’язково впораємось, ми дуже сильні».

 

.ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ГРИП ТА ГРВІ В УКРАЇНІ

Грип — це високоінфекційне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті.

Грип має симптоми, подібні до ознак інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), але набагато небезпечніший. За перших симптомів звертайтеся до лікаря. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Клінічні ознаки грипу:

• раптовий початок;
• головний біль;
• ломота у м’язах і суглобах;
• біль у горлі;
• підвищення температури тіла до 38 °С і більше;
• кашель;
• в окремих випадках — блювота і пронос.

Як можна заразитися вірусом грипу

Вірус грипу передається повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки переносяться повітрям від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), внаслідок тісного контакту (перебування на відстані близько 2 м).

Як довго є заразним хворий на грип

Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для інших протягом усього періоду прояву симптомів — це, в середньому, сім днів.

Ускладнення грипу

Найчастіше це пневмонія, що інколи може за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Також нерідко розвивається серцева недостатність.

Як попередити зараження грипом:

• уникайте контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;
• обмежте відвідування місць великого скупчення людей;
• часто провітрюйте приміщення;
• часто мийте руки з милом;
• не торкайтеся очей, носа, рота немитими руками;
• уникайте обіймів, поцілунків і рукостискань;
• прикривайте ніс і рот під час чхання або кашлю одноразовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути;
• якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від неї на відстані не менше двох метрів.

Як батьки можуть попередити зараження дітей грипом:

• навчіть дітей регулярно мити руки з милом щонайменше 20 секунд;
• батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;
• навчіть дітей кашляти і чхати в серветку або руку (згин ліктя);
• навчіть дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора-два метри;
• хворі діти мають залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи й школи);
• дітям і батькам слід утримуватися від відвідування місць скупчення людей.

Найкраща профілактика грипу — це щорічна вакцинація.

Щорічна вакцинація від грипу — це найкращий спосіб:

• зменшити ризик захворіти на грип;
• зменшити ризик серйозних ускладнень, госпіталізації та смерті.

Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.

Найкращий час для щеплення — напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж усього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей запобігти смертельним наслідкам хвороби.

 

Виховання без насильства

Дитина – це людина! Ця маленька людина потребує виховання без насильства: не окрикiв і покарання, а підтримки і мудрих порад батьків, не жорстокого і злого поводження, а добра, турботи і любові. Але, на жаль, часто найменше любові дістається нашим самим улюбленим людям. Дитина ще не може і не вміє захистити себе від фізичного насильства і психічного тиску з боку дорослого. Але діти вчаться у нас поведінці, манерам спілкування, крику, якщо ми кричимо, грубості, якщо ми грубимо, жорстокості, якщо ми це демонструємо.

Дитина, яка виховується в умовах безправ'я, ніколи не буде поважати права іншої людини. І, навпаки, добра, гарна поведінка дітей породжується тільки добром. Дивно, але ненасильство набагато більше сприяє гармонійному розвитку дитини, ніж грубе і жорстке поводження з нею.

Наші необдумані агресивні дії по відношенню до дитини часом можуть бути викликані не провиною дитини, а нашій втомою, неприємностями і невдачами, роздратуванням і т.д. Гнів, вилитий на дитину, нічому її не вчить, а тільки принижує, ображає і дратує. Караючи свою дитину фізично, батьки наївно вважають, що найкоротший шлях лежить «через сідниці», а не через очі і вуха. Домагаючись видимого короткочасного послуху, батьки своєю жорстокістю виховують фальш і обман, притупляють процес нормального розвитку дитини.

Жорстоке поводження з дітьми дуже часто викликає у них аж ніяк не каяття, а зовсім інші реакції: страх, обурення, протест, образу, спрагу помсти і компенсації, руйнування моральних гальм, прагнення до обману і спритності, агресивну поведінку, зниження самооцінки, ненависть до себе і оточуючих (якщо дитину часто б'ють).

Жорстоке поводження з дітьми, зазвичай, також викликає затримку їх психічного і соціального розвитку. Так, діти не завжди поводяться, як чисті й лагідні янголи, і виховувати їх - справа дуже нелегка. Але з усіх важких ситуацій, у які вони часом ставлять своїх батьків, потрібно шукати вихід без приниження людської гідності дітей, без застосування образ і, тим більше, тілесних покарань.

Вийти з ситуації, коли раптом здасться, що потрібно застосувати покарання, або попередити таку ситуацію допоможуть наступні рекомендації:

* Прислухайтеся до своєї дитини, намагайтеся почути і зрозуміти її. Вислухайте проблему дитини. Не обов'язково погоджуватися з її точкою зору, але завдяки батьківськiй увазі вона відчує свою значимість і людську гідність.

* Приймайте рішення спільно з дитиною, а також дайте їй право приймати самостійні рішення: дитина більш охоче підкоряється тим правилам, які встановлювала сама. При цьому ми не заперечуємо, що деякі рішення можуть приймати тільки батьки. Надайте дитині можливість відпочити, переключитися з одного виду діяльності на інший.

* Вимагаючи чогось від дитини, давайте їй чіткі і ясні вказівки. Але не обурюйтеся, якщо дитина, може щось не зрозуміла або забула. Тому знову і знову, без роздратування, терпляче роз'яснюйте суть своїх вимог. Дитина потребує повторення.

* Не вимагайте від дитини відразу багато чого, дайте їй поступово освоїти весь набір ваших вимог: вона просто не може робити все відразу.

* Не пред'являйте дитині непосильних вимог: не можна від неї очікувати виконання того, що вона не в силах зробити.

* Не дійте зопалу. Зупиніться і проаналізуйте, чому дитина поводиться так, а не інакше, про що свідчить її вчинок.

* Подумайте, в чому складність ситуації, в яку потрапила дитина? Чим ви можете їй допомогти в цій ситуації? Як підтримати її?

Нехай основним методом виховання буде ненасильство!

 

Як говорити дітям про війну та її наслідки

Для того щоб грамотно й обережно пояснювати дитині складні, дорослі теми, які її цікавлять, необхідно дотримувати чотирьох правил: бути чесним, говорити спокійно, давати мінімум інформації, використовувати зрозумілі дитині слова. Якщо дотримуватимете їх, зможете задовольнити пізнавальний інтерес дитини й вибудувати з нею довірливі взаємини. Можливо, перші кілька разів ви ніяковітимете чи вам буде складно дібрати правильні слова, та віримо, що згодом усе вдасться.

Бути чесним

Прагнення переключити увагу дитини, прибрехати їй чи перевести розмову на інші теми — неефективні з погляду виховання та шкідливі з погляду розвитку психіки дитини й дитячо-батьківської взаємодії. Адже складне запитання про ситуацію, яка має значне емоційне підкріплення, не вивітриться з пам’яті дитини й рано чи пізно вона поставить його знову. Також дитина може знайти відповідь на запитання деінде або ж дофантазувати те, про що вона не знає.

Відповідати спокійно

Різкі відповіді й спроби присоромити дитину за некоректні, як здається дорослому, запитання можуть травмувати її. З наслідками такої травми дитині доведеться ще довго стикатися та справлятися. Крім того, через брак інформації в дитини можуть виникнути негативні установки.

Давати мінімум необхідної інформації

Зайві деталі можуть травмувати та/або лякати. Дитина дошкільного віку не готова сприймати багато інформації, тож достатньо коротко відповісти на поставлене запитання. Якщо дитині знадобиться більше інформації, вона сама поставить додаткові запитання — одразу або через тиждень, місяць чи навіть рік.

Говорити зрозумілими дитині словами

Якщо дорослий абстрактно або детально пояснюватиме та філософствуватиме, дитина може припинити його слухати. А незнайомі терміни та поняття ще більше заплутають її. Тож потрібно уникати незрозумілих формулювань, натяків, півтонів, підлещувань. Адже дитина може відчути, що з нею нещирі, і це лише підвищить її тривожність, підірве довіру до дорослого.