Безпека дитини під час воєнного стану

ФІЗИЧНА БЕЗПЕКА ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек—фізичних та психоемоційних—ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Дізнайтеся важливі правила безпеки дітей під час війни.

***

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ

1.Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психологиня Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. Уконспектіонлайн-лекції фахівчині ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей.Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно.

2.Скажіть слова підтримки.«Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах»,«Я доросла, я знаю, що робити»,«Я з тобою». За необхідності повторюйте.

3.Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.

Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими.
Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди:«Стій»,«Не торкайся цього»,«Викинь це»,«Іди до мене».
Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.

4.Іграшку-супергероя — з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття.

5.Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї.Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів.

6.Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.

7.Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку, або якщо це військові або представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.

8.Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).

9.Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.

Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
Повідомте найближче відділення поліції чизателефонуйте 102. Якщо дитина загубиласьза кордоном, гаряча лінія: 116 000.

10.Важливий чат-бот: Дитина не сама.У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину. Чат-бот було створеноОфісом Президента Україниспільно з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики.

11.Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях. ЗаповідомленнямСумської обласної військово-цивільної адміністрації, ворожа авіація розкидає дитячі іграшки та мобільні телефони, які начинені вибухівкою. Відома журналістка та блогеркаКатерина Венжиктакож пише про диверсантів, які ховають вибухівку у дитячих іграшках. Поясніть це дитині й пильнуйте за тим, щоб вона брала іграшки та інші речі лише з вашої згоди та у вашій присутності. Ніякі«забуті»або«покинуті»іграшки, смартфони тощо з землі підбирати не можна! Детальніше про це дивіться нижче у розділі«Як уберегти дитину від мін та вибухівки».

***

ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД МІН ТА ВИБУХІВКИ

Ще у перші дні війни Національна поліція України попередила про виявлення на території нашої країни протипіхотних мін, так званих метеликів. Вони невеликі, пластмасові, бувають яскравого кольору—через це діти можуть сприймати їх за іграшку. Також ворог розкидає реальні дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою.

Крім того, існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів. Дізнайтеся, як вберегти дитину від мін та вибухівки.

1.Покажіть дитині фото мін-метеликів та упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають.

Джерело: Національна поліція України

2.Введіть правило: не чіпати сторонні предмети(особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть«звичайнісінька»на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так:«Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне—скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».

3.Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівкитощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.

4.Розкажіть дітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить.Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: “УВАГА, МІНИ!”, “DANGER MINES!”, “ВНИМАНИЕ, МИНЫ!”.Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.

5.Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?

Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.
Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.
Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.

6.Про виявлення будь-яких підозрілих знахідок Центр громадського здоровʼя рекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (тел. 102), пожежна служба (тел. 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих.

Джерело: Держспецзв’язку

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ

Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: лісовий скарб.
Курс з інформування про ризики вибухонебезпечних предметіввід освітнього проєкту«Стопміна».
Посібник для самостійного вивчення населенням способів захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предметавід Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Новий бот«Дитячий лікар на війні» від Центру протидії дезінформації при РНБО України, де можна отримати безоплатну онлайн-допомогу від дитячих лікарів з усієї України.

Цей матеріал підготовлений в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ)

***

Мультики для діток "Правила безпеки"

Як поводитись при виявленні невідомих предметів

Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: безпечні канікули

Порядок дій за сигналами оповіщення Повітряна тривога

Як пояснити дітям, що відбувається?

Говоріть із дітьми.Не варто думати, що вони не зрозуміють чи злякаються ще більше. Що справді лякає, так це невідомість – дитина, яка не може зрозуміти, що саме та чому відбувається, стресує ще більше. Тож виділіть час та поспілкуйтеся з вихованцями. Поясніть, що так, зараз скалалася така ситуація, повідомлення про «замінування» надходять у різні школи і дитячі садочки країни, і на ці події не можуть вплинути ані вихователі, ані батьки вихованців. На щастя, такі повідомлення найчастіше не несуть реальної загрози, тож зараз їх можна сприймати як тренування, але при цьому варто чітко виконувати всі вказівки вихователя.

Якщо ж ваш дитячий садок опинився серед тих, саме через повідомлення про «замінування», то варто розповісти дітям, що це вимушена міра, і все згодом повернеться до норми.

Поясніть, що ви поруч.Діти мають знати, що на випадок надзвичайних ситуацій розроблені детальні інструкції, завдяки виконанню яких можна звести ризики до мінімуму. Ви чудово розумієтеся на цих інструкціях та знаєте алгоритм дій, як і інші педагоги, тож діти можуть бути впевнені: їм підкажуть, як діяти правильно. І тут важливо донести до вихованців, що у випадку надзвичайної ситуації головний саме вихователь, його потрібно слухатися і слухати (і дуже уважно!).
Не панікуйте, але й не применшуйте рівень загрози.Так, будь-яка надзвичайна ситуація – це стрес, навіть хибні повідомлення про замінування. Звісно, все це неабияк нервує. Але панікувати та залякувати категорично не можна! Утім, не варто і ставитися до ситуації зверхньо. Краще обрати золоту середину.
Проводьте тематичні виховні заняття.Усі педагоги мають знати правила евакуації з будівлі в разі надзвичайної ситуації. Але і вихованці теж! Проведіть виховну годину, присвячену діям під час евакуації (проведіть навчальну евакуацію в ігровій формі) роздрукуйте правила поведінки в надзвичайних ситуаціях та роздайте дітям (або роздайте батькам). Також варто пояснити дітям, що всі ці заходи проводяться не для того, щоби налякати їх, ні, вони потрібні для тренування.

Як необхідно діяти?

визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони в найкоротший строк;
ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою працівникам закладів та установ не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних із ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;
у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні дітей;
виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;
у разі гасіння слід намагатися у першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
щоб запобігти поширенню вогню, диму, слід утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також – від розбивання скла.

Почувши сигнал «Тривога», вихованці мають звільнити групове приміщення за командою вихователя. Діти мають залишити садок в супроводі своїх вихователя і помічника вихователя. При цьому необхідно зачиняти вхідні двері, якими ніхто більше не користуватиметься. Також варто заздалегідь пояснити дітям, що під час евакуації не можна штовхатися, бігти, голосно розмовляти (це може заважати іншим чути команди вихователя).

Місце збору, до якого всі мають прямувати у випадку евакуації, визначається заздалегідь. Кожен група має зайняти визначене місце у строю і не може його змінювати без розпорядження директора. Коли групи прибули на місце, необхідно одразу провести перекличку, після чого кожна відповідальна за евакуацію особа повідомляє директору про кількість евакуйованих. Якщо когось із дітей немає, необхідно негайно доповісти керівнику закладу освіти та керівнику підрозділу ДСНС України про відсутніх, та вказати місця, де вони б могли перебувати.

Важливо: Необхідно зробити все можливе для того, аби попередити паніку, і в жодному разі не залишати дітей без нагляду.

Також під час евакуації варто уважно перевірити всі приміщення. Необхідно пам’ятати, що деякі діти можуть злякатися та сховатися під стіл або у шафи. Педагог має впевнитися в безпечності маршруту евакуації. До речі, у випадку надзвичайної ситуації, під час переміщення один вихователь очолюватиме колону, а інший – замикатиме.

Як має діяти директор?

Отримавши інформацію про замінування, директор має одразу повідомити про це відповідні служби, організувати оповіщення та евакуацію учасників освітнього процесу

Після сигналу тривоги керівник закладу освіти має прибути до заздалегідь визначеного місця збору, сюди ж має надходити інформація від усіх підрозділів про перебіг евакуації. Також директор повинен:

довести інформацію щодо події до управління освіти та засновника закладу;
здійснювати керівництво евакуацією людей до прибуття працівників ДСНС України. У разі загрози життю людей – негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;
організувати перевірку наявності всіх учасників освітнього процесу, евакуйованих із будівлі;
направити для зустрічі працівників ДСНС України та інших служб особу, яка добре знає під’їзні шляхи;
вивести з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей;
організувати охорону небезпечного місця шляхом спостереження здалеку;
не допускати сторонніх осіб до небезпечного місця, доки не прибули фахівці;
припинити всі роботи, не пов’язані з заходами щодо евакуації;
організувати відключення мереж електропостачання і газопостачання, зупинку систем вентиляції та кондиціонування повітря тощо;
забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації, від можливих пошкоджень внаслідок вибуху;
інформувати керівника аварійно-рятувальної служби підрозділу про наявність людей у будівлі.

Під час евакуації медичний працівник має зібрати інформацію про травмованих учасників освітнього процесу та працівників закладу, в разі необхідності надати першу допомогу та викликати екстрену медичну допомогу.

Якщо небезпека ліквідована, необхідно повернутися до садочка, дотримуючися тих самих правил.

Як діяти, якщо до закладу дошкільної освіти зателефонували та повідомили про замінування?

Є певна інструкція для посадових осіб, які отримали повідомлення про загрозу вибуху. В такому випадку радять не кидати слухавку одразу, небхідно уважно вислухати того, хто телефонує, спробувати з’ясувати його вимоги та отримати додаткову інформацію. Під час розмови варто звернути увагу на нюанси та спробувати за голосом визначити стать і приблизний вік особи.

Також можна зробити вигляд, що ви погано чуєте співрозмовника, а отже попросити повторити повідомлення. Якщо можливо, його варто записати на диктофон. Ставте уточнювальні запитання щодо місця та часу реалізації погрози, про мотиви. Також спеціалісти радять звернути увагу на будь-які фонові звуки (музику, шум вулиці та машин – усе це допоможе визначити, звідки надійшов дзвінок. Після завершення розмови необхідно сповістити про неї керівництво та віповідні служби.