Заклад дошкільної освіти "Сонечко"
село Залізнячка, Черкаська область

Поради та консультації

http://dytsadok.org.ua/upload/users_files/561cf2660c2ef369b0d2bd1f734943f1.jpg

 

ПОРАДИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ ДІТЕЙ В СІМ'Ї

Якими діти народжуються, це не     

від кого не залежить, але щоб вони

шляхом правильного виховання

зробилися хорошими — це в нашій

владі.

        Плутарх

 

Сучасна сім'я все більше стає головною ланкою у вихованні дитини. Вона має забезпечувати її достатні матеріальні та педагогічні умови для інтелектуального, фізичного, морального та духовного розвитку.

Батьки. Якими вони повинні бути? Загальних ре­цептів немає. І все ж... Ніжна, весела мати, що вміє бути ледь-ледь холоднуватою. Стримано-суворий батько, що часом усміхнеться і зрідка попустує. Можливо, на таких невеликих «вкраплюваннях» мають триматися і авторитет, любов до дітей.

А дитина, якою б вона не була, коли їй скрізь погано, мусить бути захищеною вдома, мусить знати: там завжди горить вогник, що зігріє без зайвих запитань і повчань.

У вихованні підростаючих поколінь важливим чинником має стати родинна педагогіка. Родинна педагогіка розглядає виховання дитини як певну взаємодію головним чином батьків і конкретних умов, що впливають на виховання й соціальне становлення особистості. Як вихователі, так і батьки повинні добре знати особистісні якості дитини: фізичне й психічне здоров я, стійкість нервової системи, реакції на ті чи інші види подразнень, інтереси і можливості тощо. А тому важливо поєднувати елементи наукової педагогіки та родинно-національних традицій, звичаїв і обрядів у підготовці батьків, педагогів до здійснення ними виховної функції, підвищення педагогічної культури сім'ї.

То хто ж допоможе батькам набути педагогічних знань? Напрошується традиційна відповідь — школа. І це, зрештою, правильно. Бо школа лишається одним з найбільших авторитетів у цьому питанні.

Аналіз педагогічної практики показує, що най­кращі результати дає така організація педагогічного всеобучу батьків, яка передбачає обов'язкові для батьків бесіди за сталим планом і програмою; групові та індивідуальні консультації, педагогічні практикуми, батьківські загальношкільні і класні збори, активне залучення до участі у виховній роботі" з класом, до виконання доручень батьківського комітету.

Зібрані матеріали призначені для класних керівників, вчителів, шкільних психологів в організації роботи з батьками і для самостійної роботи всіх, хто підвищує педагогічний рівень.

Стаття 59 Закону України «Про освіту»

Відповідальність батьків за розвиток дитини

1.      Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2.      На батьків покладається однакова відповідальність за виховання і розвиток дитини.

3.   Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

ü  постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

ü  поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до України, рідної мови, культури, сім'ї, повагу до національних, історичних, культурних цінностей інших народів;

ü  сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати домашню освіту в обсязі вимог до її змісту,, рівня та обсягу;

ü  виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4.      Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

Стаття 60

Права батьків

— Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

— вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей;

— обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування в закладах освіти;

— звертатись до органів державного управління освітою з питань навчання, виховання дітей;

— захищати у відповідних державних, судових органах законні інтереси своїх дітей.

 

Сім принципів виховання дисципліни у дитини

1. Відокремлюйте свої почуття від дій. Не осуджуйте дитину. Вона повинна відчувати, що її люблять. Пам'ятайте, щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття і навчитись з ними поводитись.

2. Уважно вивчайте дитину — ви повинні знати стан здоров'я її нервової системи. Дії дитини в стані нервового розладу повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченням або покаранням.

3. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалась емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.

4. Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. (Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вва­жають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків).

5. Караючи дитину, переконайтесь в тому, що вона розуміє, за що. Що звинувачує в цьому себе, а не того, хто карає. Допоможіть їй зрозуміти правила поведінки і засвоїти їх.

6. Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є їх спільними.

7. Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині направити її дії в інше, доз­волене русло. В цьому полягає основна формула динамічного підходу до проблеми дисципліни дитини

Як виховати обдаровану дитину?

Американський доктор Девід Льюїс, узагальнивши досвід тисяч сімей, де виросли обдаровані діти, дає рекомендації щодо виховання майбутніх талантів. Вони полягають у виконанні таких правил:

Я відповідаю на всі запитання дитини терпляче і чесно.

Я поставив стенд, на якому малюк може демонструвати свої роботи.

Я не сварю дитину за безлад в кімнаті і на столі, якщо це зв'язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.

Я доручаю дитині посильні завдання, допомагаю їй будувати власні плани, приймати рішення.

Я беру дитину у цікаві поїздки, купую книги і матеріали для її улюблених занять.

Я ніколи не кажу своєму нащадку, що він чимсь поступається перед іншими дітьми чи навіть дорослими.

Я привчаю дитину самостійно мислити, заохочую її фантазувати, придумувати історії, вчити вірші, розучувати пісні.

Я щодня знаходжу час, щоб побути наодинці, поговорити.

Я ніколи не докоряю дитині за помилки. Вчу вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

Якщо ви виконуєте тільки 20 відсотків з того, про що йде мова, треба замислитися.

Але якщо дані правила є у вашій сім'ї нормою, то, можливо, іноді варто знизити виховний запал і надати більшу свободу і собі, і дитині.

 

Допоможемо своїй дитині самоорганізовувати себе та своє робоче місце

Своєчасно лягати спати і рано вставати, щоб не запізнюватися до школи, встигнувши перед тим без особливого поспіху та зайвої метушні й нервування все зробити — прибрати постіль, провітрити кімнату, зробити ранкову гімнастику, виконати туалетні і водні процедури, добре поснідати.

Тримати в чистоті, охайності своє робоче місце, ко­ли кожна річ має своє постійне місце; під руками завжди мати тільки те, що потрібно, а використавши, покласти туди, звідки його взяв; після виконання всіх домашніх завдань у ранець покласти все необхідне для шкільних занять наступного дня з тим, щоб нічого не забути вдома.

Сівши за письмовий стіл, відразу приступити до ро­боти, не відволікаючись на сторонні справи, працювати зосереджено, наполегливо, бо, як кажуть у народі, «коли став робить, то байдики не бить».

Мати дозвілля тоді, коли виконано все домашнє за­вдання.

Виконувати завдання у той день, коли їх одержано; золотим правилом поведінки нехай стане мудра народна порада: «Нинішньої роботи на завтра не відкла­дай».

Працювати в темпі, жваво. «Відстанеш годиною  - не наздоженеш родиною».

Неодмінно доводити розпочате виконання домашнього завдання до його повного завершення.

Не братися відразу за багато справ, бо «Хто много зачинає, той мало кінчить».

Благо — натхненна праця, яка будить охоту до неї, і це має дуже велике значення. «Була б охота, піде на лад всяка робота», — вчить народна педагогіка. Саме така мета вбачається у духовно-моральній допомозі. Тепле слово, лагідність, доброзичливі стосунки в сім'ї, щира порада, зразковий приклад батьків у тих чи інших вчинках, родинна любов, увага та повага, підтримка та взаємовиручка в скрутну хвилину — ось якої саме до­помогти у навчанні потребують наші діти від своїх батьків.

Пам'ятка для батьків

1.  Шановні батьки, пам'ятайте! Тільки разом у співпраці зі дошкільним закладом, школою,  та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.

2.  Обов'язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь з педагогами.

3.  Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, по бачене. Не дратуйтесь із-за кожної невдачі, що спіткає дитину, не карайте і не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти і усвідомити помилки, недоробки і загартуйте її силу волі своєю допомогою і розумінням.

4.  Привчайте дитину до самонавчання й до самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов'язків. Надавайте розумну допомогу у їх виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою і силою, а - добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.

Діти вчаться жити у життя

Якщо дитину постійно критикувати — вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожнечі — вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють — вона стає замкнутою.

Якщо дитина зростає у докорах — вона починає жити у почуттях провини.

Якщо дитина зростає у терпимості — вона вчиться сприймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють — вона починає вірити в себе.

Якщо дитину хвалять — вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина зростає в чесності — вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина живе у безпеці — вона вчиться вірити людям.

Якщо дитину підтримують — вона вчиться цінувати себе.

Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості — вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Як допомогти дитині

адаптуватися в дитячому садку

(пам’ятка для батьків)

 

*               Шановні батьки! Усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями групи та особливостями організації життя в групі.

 

*               Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садку багато діток, іграшок, там буде цікаво і добре.

 

*               Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка, особливо дотримуйтесь часу вкладання спати і періодів харчування.

 

*               Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування.

 

*               Повідомте вихователів про звички і вподобання вашого малюка.

 

*               Потурбуйтеся про нервову систему сина чи дочки — не залишайте малюка на цілий день з перших днів відвідування дитячого садка.

 

*        Тримайте тісний зв’язок з персоналом групи і будьте певні, що працівники зуміють прийняти вашу дитину і по-материнськи дбатимуть про неї.

 

 

Як навчити малюка вдягатись самостійно?

 

Навчати дитину навичок самостійного одягання слід з двох-трьох років. Приблизно з цього віку в дитини з’являється наполегливе прагнення до самостійності, і якщо ви вчасно і правильно відреагуєте, то вам взагалі не доведеться змушувати дитину робити щось — вона сама цього прагнутиме. Тому якщо вашому малюкові два або три роки, зверніть увагу на кілька рекомендацій дитячих психологів.

 

Не можна придушувати ініціативу дитини. Якщо вона хоче спробувати одягнутися сама, не заважайте їй. Але й не вимагайте від дитини відразу ж, щоб вона одягалася тільки сама. Дуже часто батьки просто не витримують повільного темпу одягання малюка і, відчуваючи, що вони вже спізнюються, починають у поспіху самі одягати дитину, не даючи їй самостійності. У цьому випадку має сенс почати збори трохи заздалегідь, з урахуванням часу на спокійне освоєння навичок одягання малюком.

 

Не слід виражати своє невдоволення відносно невдалих спроб дитини одягатися. Пам’ятайте, що малюк вчиться, і від батьків він чекає похвал, а не критики.

 

Якщо дитина не хоче одягатися самостійно, спробуйте трохи спонукати її: наприклад, одягаючи їй шкарпетки або штанці не до кінця і пропонуючи дитині закінчити вдягання самій.

 

Можна спрямувати навчання в цікавіше русло. Наприклад, запросіть пограти малюка з вами із застосуванням елементів одягу. Багато дітей люблять демонструвати наряди. Граючи, спонукайте свого малюка самостійно одягатися і роздягатися.

 

Дуже часто швидкому освоєнню навички самостійного одягання перешкоджає сама конструкція одягу дитини. Якщо на речах малюка є чисельні блискавки і шнурівки, дрібні ґудзики, то це значно ускладнює процес одягання. Тому на перший час було б доречніше купувати дитині речі з великими зручними застібками, на липучках, резинкою.

                                                                                     

                                                                                           

     

Взаємодія родини та дитсадка

в моральному вихованні дітей

 

Моральне виховання є одним із найважливіших чинників загального розвитку дошкільників. Воно здійснюється у всіх видах діяльності і покликане забезпечити виховання в дитини з перших років життя гуманного ставлення до навколишнього світу, любові до родини, рідної домівки, краю, міста, Батьківщини; повагу до людей різних національностей, державної символіки.

У процесі морального виховання в дитини розвиваються гуманні почуття, формуються етичні уявлення, навички культурної поведінки, соціально-суспільні якості, повага до дорослих, відповідальне ставлення до доручень, уміння дружно гратися й трудитися, справедливо оцінювати свої вчинки й оцінювати дії інших дітей. Особистісне становлення дитини починається дуже рано. У цілісному процесі її розвитку мораль посідає дуже важливе місце. У дошкільному віці найбільший вплив на моральний розвиток дитини здійснює дорослий. Маля робить перші кроки в освоєнні норм життя, спілкуючись із дорослими, переймаючи в них досвід поводження, орієнтуючись на слова «так потрібно», «так не можна». Перші уроки моральності дитина отримує в родині. У дошкільних установах провідна роль у цьому процесі належить вихователеві. Його педагогічна діяльність стає ще ефективнішою за умови активної взаємодії з батьками.

На межі раннього й дошкільного дитинства спільна з дорослими діяльність поcтупається самостійній, у дитини з’являються власні бажання, формуються стосунки з однолітками, які ґрунтуються вже на основі набутого досвіду поводження. У цей період дорослий є взірцем для дитини, яка активно спостерігає за ним, за його ставленням до предметного світу, оточення; прагне діяти, як «дорослий». Це нове ставлення активізує дії дитини, є основою її особистісних новотворів.

Інтенсивне засвоєння прикладу дорослих, підпорядкування дій взірцеві формують довільну поведінку, а також сприяють засвоєнню етичних норм. Значна роль у цьому процесі належить грі як провідному виду діяльності в розвитку дитини. Розвиток дошкільника залежить від сформованості ігрової діяльності, її змістовності, ступеня активності в ній дитини.

Дошкільник набуває знань, умінь, уявлень залучатися до гри, а отже, формуються динамічні характеристики розуму, а також регульована дитиною власна поведінка. В іграх дочки-матері, дитсадок, лікарню, магазин та інших втілюється образ, що склався в дитини в період, коли діти опановували сюжетно-рольову гру, дорослий присутній у грі опосередковано, через роль, що бере на себе дитина. У грі формується механізм особистісної поведінки, підпорядкованої образу, що розкриває моральну сторону людських стосунків.

 

Кожен віковий період розвитку дошкільника має свої особливості. Моральний розвиток пов’язаний з різними психічними процесами. Так, у ранньому віці (другий рік життя) домінує сприйняття, з чим пов’язана безпосередність у поведінці дитини. Пізніше (до трьох років) домінуючого значення набуває пам’ять як основа накопичення й збереження особистого досвіду. Потім на перший план поступово виступає мислення, що спричиняє узагальнення факторів морального змісту. Зовнішні умови життя й виховання дітей, сполучаючись із внутрішнім світом, що розвивається, визначають соціальну ситуацію розвитку. Сполучною ланкою між зовнішнім і внутрішнім світом дитини є її переживання. Емоційність виражається в індивідуальному ставленні до навколишнього, зокрема у симпатіях, перевагах, неприйнятті чого-небуть.

Яка іграшка потрібна дитині?

 

Іграшка є символом дитинства, його невід’ємним атрибутом. Спостерігаючи за тим, як, у що і з чим грає малюк, можна багато дізнатися про його характер, звички, переваги.

Погляньмо на світ іграшки... На жаль, приказка «Чим би дитина не бавилась, аби не плакала» дуже часто стає правилом. Чим бавляться наші діти сьогодні?..

Згадаймо конструктори, дитячі кухонні набори, самоскиди, молоковози, екскаватори з нашого дитинства... Бавлячись такими іграшками, ми уявляли себе будівельниками, кухарями, водіями, одним словом, тими, хто служить.

Зараз діти теж бавляться, але вони здебільшого хочуть бути поліцейськими, тими хто може вбити. Дівчатка хочуть бути фотомоделями чи співачками, тобто тими, кому служать... Ось хлопчик націлює іграшковий автомат на батька. Тато навіть не звертає уваги. Це гра... Батько, який купив цей автомат синові, навіть не усвідомлює, що для дітей до семи років віртуальний і реальний світ тотожні. Те, що його син дуже ймовірно бачив на екрані телевізора чи комп’ютера, він довершує у своїй грі. Але до такої ж реальності дуже близько.

Щодо ляльки, то вона мала б розвивати в дітей повагу до материнства та батьківства, формувати прагнення родинного життя.

Лялька Барбі не потребує материнської опіки, їй потрібна служниця! Дівчинка, котра прислуговує такій «містичній істоті», не розвиватиметься в правильному напрямку, навіть у сім років буде хотіти мати таку ж талію, такі ж підфарбовані очі (а тут, будь ласка: набір дитячої косметики з «дорослим» асортиментом. Насправді потрібні дитині духмяне мило, шампунь «Кря-кря» і гарні ножички, щоб безболісно нігтики обрізати! Бо коли дитина навчиться вправно підбирати для себе помаду і лак у 8–9 років, виникає великий сумнів, чи згодом ручна хатня робота на прохання мами не становитиме загрози для манікюру на її руках...).

Людина-павук, черепашки ніндзя... Потвори без очей...

«В очах відбивається душа людини», — говорила Св. Тереза. Згадаймо щирі, добрі очі-балабухи наших дитячих іграшок. Дитині потрібно бачити добрі очі ведмедика, білочки, слоника, але коли ці очі будуть зав’язані, як у черепашок ніндзя, сховані, як у людини-павука чи робота-поліцейського, чи будуть очі наших дітей чистим джерелом, з якого зможемо через декілька років, вже не кажу про старість, зачерпнути розраду, підтримку, співчуття і милосердя?..

Купуючи дитині ту або іншу іграшку, необхідно пам’ятати про безпеку і про її відповідність віку малюка. На багатьох товарах зазначено, для якого віку вони призначені. Пам’ятайте: те, що призначене для дитини 4–5 років, може бути небезпечним для новонародженої. Не залишайте без уваги розміри іграшок (маленькі легко проковтнути) і форму (гострими можна поранитися)... Перевіряйте механічні і хімічні характеристики, адже, як відомо, сучасний ринок наповнений іграшками, які не відповідають вимогам сертифікації і стандартизації.

Сьогодні важко вибрати дитячу іграшку, важко купити дитячу книжку. Але гасло «Дітям — найкраще!» має бути справді нашим прагненням, нашим кредо. Не можемо робити це безвідповідально: «Куплю щось, щоб не плакало». Чому, коли купуємо дитині йогурт, ретельно дивимося на термін придатності, складники, але не виявляємо такої ретельності, купуючи іграшки, розмальовки, наклейки, книжки? Отже, коли хочете придбати подарунок дитині, добре подумайте, чи ця річ справді є іграшкою і чи пробудить вона в дитині потяг до добра, любові, до творення, а не до розбещеності, жорстокості, байдужості і насильства?

 

 

Правила, яких слід дотримуватись

(пам’ятка для батьків)

 

Шановні батьки!

Для комфортного відвідування дитиною дитячого садка просимо вас дотримуватися таких правил:

*      Запізнення — завжди стрес для дорослих і дітей. Будь ласка, приходьте вчасно!

*      Проводжайте дитину до групи та передавайте особисто в руки педагогам.

*      Ідучи додому, обов’язково повідомте про це вихователя.

*      Якщо у вашої дитини поганий настрій, обговоріть її стан з педагогом.

*      Заходчи, будь ласка, чистіть взуття та зачиняйте за собою вхідні двері.

*      Допоможіть своїй дитині вранці роздягнутися, акуратно скласти речі в шафу. Простежте, щоб дитина завжди була чистою, акуратною та по сезону одягненою.

*      Простежте, щоб у дитини були чисті та коротко підстрижені нігті.

*      Дайте дитині із собою носовичок.

*      У шафі дитини має бути завжди запасний одяг для групи. Восени та навесні просимо приносити запасний верхній одяг і взуття для прогулянок.

*      Щоб запобігти втраті або обміну речей, позначте білизну, одяг і взуття своїх дітей.

*      Простежте, щоб у кишенях дитини не було гострих, ріжучих предметів.

*      Не давайте дитині з собою жувальну гумку, солодощі тощо.

*      О 9:00 починаються заняття, тому переконливо просимо вас: якщо ви прийшли, коли заняття розпочалося, допоможіть дитині роздягтися, і нехай ваш малюк тихо приєднається до дітей.

*      Якщо ви хочете бути присутніми на занятті, попередьте про це адміністрацію ДНЗ та ознайомтеся з правилами відвідування занять.

*      Не відволікайте педагога під час занять, усі проблеми ви зможете обговорити у зручний час — вранці до 8:30, у другій половині дня після 16:00; а також на індивідуальних консультаціях у спеціально призначений час.

*      Для занять фізкультурою та музичних занять дитині знадобиться футболка, шорти, шкарпетки, чешки в окремому мішечку.

*      Пам’ятайте: іграшка дитини — іграшка для всіх. Вона може зламатися.

*      У нашому дитячому садку обов’язковими є всі батьківські збори та індивідуальні консультації. Якщо з об’єктивних причин ви не зможете прийти, попередьте педагогів заздалегідь.

 

Шановні батьки!

*      У разі виникнення в дитини симптомів отруєння (блювота, пронос) або симптомів ГРВІ (кашель, температура, нежить) звертатися на прийом до дільничного педіатра. До дитячого садка дитина не приймається.

*      Якщо ваша дитина занедужала, просимо до 8:00 повідомити старшу медсестру ДНЗ або свого вихователя.

*      Після хвороби дитина приймається в дошкільний заклад за наявності медичної довідки. Якщо дитина не відвідувала заклад понад два тижні, необхідно додати шкребок на ентеробіоз.

А також:

*      Якщо ви не змогли розв’язати будь-яке питання з педагогами, ви можете звернутися до вихователя-методиста, завідувача, старшої медсестри.

*      Конфліктні та спірні ситуації у нас прийнято розв’язувати за відсутності дітей.

*      Протягом року буде багато свят, розваг, виставок, які стануть незабутніми подіями в житті вашої дитини, тож візьміть у них активну участь.

 

Дякуємо вам за те, що розумієте нас!

Що треба пам’ятати батькам дитини,

яка зростає

(пам’ятка для батьків)

 

š   Дитина формується під впливом того оточення, у якому зростає.

š   Дитина, яка зростає в оточенні критики, навчається засуджувати.

š   Дитина, яка зростає в оточенні ворожості, стане агресивною.

š   Дитина, яка зростає в страху, всього боятиметься.

š   Дитина, яка зростає в оточенні жалості, навчиться співчувати самій собі.

š   Дитина, яка зростає в оточенні глузувань, стане сором’язливою і боязкою.

š   Дитина, яка зростає в атмосфері заздрості, заздритиме.

š   Дитина, яка зростає в оточенні заохочення, навчиться бути впевненою в собі.

š   Дитина, яка зростає в атмосфері терпимості, навчиться бути терплячою.

š   Дитина, яка зростає в атмосфері любові, навчиться любити.

š   Дитина, яка зростає в оточенні схвалення, навчиться подобатися самій собі.

š   Дитина, яка зростає в атмосфері визнання, навчиться бути цілеспрямованою.

š   Дитина, яка зростає в атмосфері великодушності, буде щедрою.

š   Дитина, яка зростає в оточенні чесності та справедливості, навчиться бути правдивою і справедливою

 

 

Батькам корисно знати

(пам’ятка для батьків)

 

*          Не поспішайте задовольняти бажання дитини.

*          Не намагайтеся виконувати за сина чи доньку будь-яку справу.

*          Давайте дитині постійні доручення, стежте за їх виконанням.

*          Навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими, не поспішайте закінчувати за неї фрази, не перебивайте не підганяйте.

*          Не нав’язуйте дитині своєї волі, краще аргументовано доведіть, що так буде краще.

*          Привчайте дитину аргументувати свої вчинки: пропонуйте їй щоразу замислюватися над тим, що вона хоче робити або що робить.

*          Спонукайте дитину пізнавати довкілля.

*          Створіть навколо маляти безпечні умови перебування та пізнання.

*          Пояснюйте дитині зрозумілою мовою, але без сюсюкання та зайвого спрощення, призначення та корисність різних речей, правила користування ними.

*          Вчасно привчайте дитину до самообслуговування: щоб не викликати протидії вашим домаганням, продумайте ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте гарними словами, авансуйте її зусилля.

*          З найменшого віку привчайте шанувати й любити своїх батьків, бабусь і дідусів, братиків та сестричок; не допускайте їх самоствердження за рахунок інших.

*           Поважайте свою дитину, не принижуйте її гідності брутальними словами, глузуванням з її незграбності та невмілості, фізичними покараннями.

*           Пам’ятайте: прикладом для дитини є її батьки.

Логін: *

Пароль: *